Володимир Івасюк

Я піду в далекі гори, на широкі полонини 

І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини 

Щоб летів на вільних крилах на кичери і діброви

І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови 

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт 

Я несу в очах для тебе весь блакитний світ 

Я несу любов-зажуру, мрію молоду

І сади цвітуть для мене, як до тебе йду 

А як вітер з полонини полетіти не захоче 

Все одно знайду дівчину – чорні брови, карі очі 

Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви 

І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт 

Я несу в очах для тебе весь блакитний світ 

Я несу любов-зажуру, мрію молоду 

І сади цвітуть для мене, як до тебе йду