Володимир Івасюк

Я піду в далекі гори, на широкі полонини

І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини

Щоб летів на вільних крилах на кичери і діброви

І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт

Я несу в очах для тебе весь блакитний світ

Я несу любов-зажуру, мрію молоду

І сади цвітуть для мене, як до тебе йду

А як вітер з полонини полетіти не захоче

Все одно знайду дівчину – чорні брови, карі очі

Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви

І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт

Я несу в очах для тебе весь блакитний світ

Я несу любов-зажуру, мрію молоду

І сади цвітуть для мене, як до тебе йду