У другому році проекту ідея обміну та спільного приготування їжі була розвинута через створення мобільного кулінарного кіоску, який був розроблений у тісній співпраці з мешкан_ками контейнерного містечка для біжен_ок на Колумбіадаммі. Під час партисипативних майстер-класів розроблялися дизайн та функціональність кіоску. Будівництво проходило під час будівельних воркшопів.
Після завершення етапу будівництва кіоск було урочисто відкрито на центральній площі. Мешкан_ки готували разом, і з того часу кіоск став місцем зустрічей. Згодом у кіоску регулярно проводили громадські кулінарні заходи.
На початку кіоск особливо приваблював дітей, які активно брали участь у приготуванні їжі та допомагали в підготовці. З часом до процесу доєдналися батьки та інші дорослі, які ділилися рецептами, готували й таким чином знайомилися між собою. Спільний досвід приготування їжі став простором, де люди різного віку, з різними історіями та досвідом, могли знайти підтримку.
Особливим ритуалом в жаркі літні місяці було спільне нарізання та поїдання великих кавунів. Для деяких мешкан_ок цей досвід викликав спогади про херсонські кавуни, які відомі не тільки своєю надзвичайною солодкістю, але й є символом визволення та стійкості під час окупації. Ці прості спільні моменти пам’ятування є те, що наповнює повсякденне життя підтримкою й солідарністю з тими, хто й досі перебуває в окупації.
Кулінарний кіоск був місцем, де відбувалося не лише приготування їжі, але й зароджувалися зв’язки. Регулярні заходи сприяли тому, щоб центральна площа контейнерного містечка стала простором для зустрічей і обміну.
